Сьогодні вперше дочка запитала мене що я пишу, я відповів, що свою другу книгу. Тоді вона сказала, а перша де?
Я здивувався, бо книга завжди десь лежить в кімнаті, вона взяла подивитись і сказала, що ніколи не помічала і не знала, що я написав книгу, а ще пожалілась, що ще не вміє читати. Домовились інтенсивніше вивчати букви з завтрашнього дня:)
– а третя книга буде?
– мабуть буде, навіть трохи є тезисів
– покажи
Я показав. Дивиться захоплено так.
– а четверта?
– планую, але ще не починав.
– тобі треба шість книг написати:)
Сміємось. Я думаю чотирьох вистачить:). Друга книга – це клопітка праця по зведенню основ всього, що я вивчив про йогу, пишу вже кілька років, в основному перебуваючи в Індії. Щось накшталт підручника для інструкторів. Третя маленька – мої улюблені афоризми, так більше для себе така собі збірка, а четверта, якщо коли небудь доберусь буде про йогічні усвідомлені сновидіння, буду писати коли переселюсь у Карпати:).
Ще колись планував окрему книгу про Юрія Миколайовича, і про ті чудеса свідком яких я був, але то вже як вийде…