В цьому мабуть є щось символічне, щойно усвідомив:). Сидячи тут в Індії перекладаю українською старовинні тексти з йоги. Виявляється цього ще ніхто не зробив!
В деяких моментах доводиться не стільки перекладати, як оптимізувати.
Взагалі в древних йогічних текстах багато так би мовити застарілого, особливо хибних уявлень про основи здоровя людського тіла. Переклад їх здійснюю не через якусь особливу цінність, а скоріше як для історичних фактів.

Вже з власного досвіду,з рекомендацій Вчителя а також із спостереженням за місцевими жителями можу сказати наступне:
1. Фруктів багато їсти не варто, і точно не варто щоб вони переважали в раціоні. теж саме фреші.
2. найкраще притримуватись вже звиклого для вас складу харчування, диковинні фрукти додаючи зовсім по-трохи.
3. На мою субєктивну думку – наймачнішими із всіх фруктів, що зустрічаються в Гоа – це манго (хоча й уступає мексиканському). Смачні також тут ананаси й банани. До речі банани на порядок смачніші за еквадорські чи єгипетські (не знаю точно звідки в нас везуть), які продають в нас вдома. Також варто зазначити кавуни – вони за смаком як наші, але без хімії.
Все інше я пробував – мені якось не дуже всілякі чіка, драконові плоди, папайя. Але це в кожного свій смак.

Royal Enfield 350 ThunderbirdІндійський байк

“Грошей ні у кого немає, крім тих, хто їх друкує. Іншим їх лише дають іноді потримати – що б переконати, що вони бувають, і змусити працювати далі…”
А взагалі тут в Індії можна жити дуже економно. Ось вчора купив овочі на кілька днів, заплатив 160 рупій (менше трьох доларів). А маленький будиночок в селі далі від моря 150 дол/місяць
#vajrayoga

Із вчорашньої вічари, розповім окремим постом.

Одного разу в Мексиці…

Якось мандруючи потрапили до Оахаки (Мексика). Ми з дружиною Nataliia Pakhomova сиділи на тій самій лавочці дона Хуана і розмовляли про життя в цілому.
Я висловився, що якби нам батьки залишили, (як в еміратах) першопочатковий капітал для старту в бізнесі, то я б відкрив йога студію не 35 років, а скажем в 25 і не затрачав би стільки часу на подолання побутових першкод ну і в 40 написав би не одну книгу а скажем завершив би четверту і т.д.
На що моя мудра дружина зауважила, що я є той хто я є, в тому числі й завдяки подоланню перешкод. І проти цього не посперечаєшся. Тому для мене моя дружина теж деколи Вчитель:)

Навколо нас завжди вчителі, не потрібно їхати в Непал, Тібет чи Індію. Наші рідні, наші діти – то найкращі вчителі.

А ось і сама лавочка дона Хуана, на задньому плані “церва Орендатора”.
Кому цікаво почитати про мандрівку тут:
https://blog.ukryoga.com/2014/05/

Одного разу йшов по дорозі старий мудрий чоловік, розглядав природу і милувався весняними яскравими фарбами. Тут він побачив чоловіка, який ніс на плечах неймовірно великий тягар. Було помітно, як у нього від такої тяжкості підкошуються ноги.

– Чому ти прирікаєш себе на такий тяжкий труд і страждання? – Запитав старець.

– Я страждаю для того, щоб мої онуки і діти були щасливими, – відповів бідолаха. – Мій прадід прирікав себе на тяжку працю заради діда, дід – заради батька, батько – заради мене, а я буду страждати заради щастя моїх дітей.

– А хтось у вашій родині був щасливим? – Поцікавився мудрий співрозмовник.

– Поки ще ні, але діти й онуки точно стануть щасливими! – Мрійливо промовив чоловік.

– На жаль, неписьменний не може навчити читати, а кріт ніколи не виховає орла! – Зітхнув старий мудрий чоловік. – Спершу потрібно навчитися самому бути щасливим, тільки тоді ти зможеш навчити щастю дітей. Це і буде твій найцінніший подарунок.