Цікаве про Мальдіви:
1. Коралові атоли це чудове місце для інтровертного відпочинку. Мальдіви це багато атолових островів, між якими тільки водне сполучення. Не раджу плавати вночі на човнах, місцеві як правило цього не роблять. Якщо ви прилетіли в столицю (Мале – теж острів) увечері, ночуйте там, а на ранок пливіть вже на один з інших островів, де забронювали гостиницю. Найкраще підбирати рейс щоб прилетіти вдень чи зранку.
2. Теплий клімат +30 взимку, чиста і прозора бірюзова вода дають змогу вдосталь покупатись, зайнятись дайвінгом та позагорати. Беріть з собою маску та ласти, або як я просто окуляри для пірнання.
3. На островах живуть люті комарі. Біля самого моря їх нема. Вони в глибині острова.
4. Тут значно дорожче жити ніж в Азії, десь вдвічі а то й більше дорожче ніж в Гоа. Тут нема можливості зняти житло просто в місцевих як в Індії, тільки готелі.
5. Купатись можна лише у відведених місцях, це мусульманська країна. Місцеві не ходять на пляж, тут не можна ходити в шортах та майках навіть на невеликих островах. Виключенням є незаселені, безлюдні острови, яких тут багато.
6. Можна найняти човен, і вас привезуть на безлюдний острів, ми сьогодні були на такому. Довжина його складає мабуть метрів сто і ширина десь 40. Росте кілька дерев, чагарник і є довга пісчана коса по якій можна дійти до наступного схожого острова. Ви можете тут бути самі увесь день, а можуть приплисти такі ж туристи як ви. Ціна плавання залежить від віддаленості острова, може складати наприклад 300 доларів туди й назад (година плавання в один бік).
7. На Мальдівах чудовий підводний світ, ми бачили сьогодні безліч риб, годували їх з рук хлібом, і бачили великого ската. Акули є, але вони далі в океані. За останні 200 років зареєстровано лиш два випадки нападіння акул на людей. Найнебезпечніше, що тут гіпотетично може трапитись, це те що людина може втопитись, тому не запливайте далеко. Тут нема рятувальників чи буйків, ви самі відповідаєте за себе.
8. На багатьох островах нема поліції, от як у нас на Туду. За порядок відповідають старійшини. На нашому острові десь біля 2000 жителів. Острів легко обійти навколо за дві години.
9. Одне з найгірших покарань для місцевих це вигнання на віддалені, безлюдні острови. Це вважається гірше ніж тюрма.
А от туристи, як ви зрозуміли, полюбляють побути на самоті один день на безлюдному острові.
10. Жінок на острові майже не видно, мабуть сидять вдома, іслам все таки. А чоловіки вечорами безцільно катаються на скутерах по острову. Дороги на нашому острові грунтові. Є кілька машин. В гостиницях є велосипеди.
11. Тут безпечно, якщо не порушувати закони ширіату. Залишену річ на пляжі ніхто не візьме. Специфіка острівного життя. Тут нема чужинців, окрім туристів.
12. Якщо ви летите з Індії чи Шрі Ланки і везете фігурку Будди чи релігійну літературу не ісламську, або алкоголь – у вас це заберуть в аеропорту, таке тут заборонено. Але при вильоті зможете забрати назад.
13. Ми займались йогою на пляжах для туристів, туди місцеві не ходять, окрім прибиральників. Ніхто не проти такого.
14. На острові люблять гамаки, я про них писав в одному з попередніх постів.
15. Коли моляться в місцевій мечеті магазини теж закриваються на 15 хвилин. У нас карточкою не можна розплатитись в магазині, треба готівка, але це просто маленький острів. З радістю приймають долари, здачу дадуть місцевими руфіями.
16. Тут є кокоси, папайя, банани та інші фрукти.
17. На нашому острові нема цвинтаря. Мені пояснили що вмирати їдуть у столицю, Мале.
18. Місцеві не звертають увагу на туристів, мабуть звикли. Англійську знають далеко не всі.
19. Заселення атолів відбувалось ще в давні часи до нашої ери, племенами з Індії та Шрі Ланки. Потім був період панування європейців, а потім вже незалежність. Тому генотип тут перемішаний, але всі мають темну шкіру і схожі на арабів та індійців. В свій час відповідно були й різні релігії, але зараз лиш іслам.