Про страждання і вічну драму в житті в деяких людей. Для того щоб припинити страждання, цього треба як мінімум хотіти.

Одного разу дзен майстер їхав у потязі на верхній полиці. На нижній їхала жіночка і весь час стогнала: “я хочу пити, хочу пити”, жалілась на спрагу вже півгодини. Майстер порадив по дзенськи – просто піти й напитись. Але жіночка не слухала і продовжувала жалітись. Тоді майстер пішов і набрав склянку води і дав жінці, жінка попила.
Майстер ліг і думав подрімати. Але не тут то було – жінка продовжила стогнати:”як же я хотіла пити, як же я хотіла пити…”