Мій перший вчитель Василь Васильович з Коломиї навчив мене купатись в холодній воді при будь-якій погоді. Я це й досі люблю. Це один із найпотужніших методів позбавитись зайвого в голові, особливо в холодну пору року. Виринаєш собі такий – голова порожня і ясна:)
Але таке не для всіх.
Одного разу я зі своїм приятелем зустрічали новий рік вночі в Карпатах в гірській холодної річці. Це було круто, весело і приємно, потім тіло нагрівається, відчуваєш себе добре і дивує, чому інші кутаються і не роблять як ти?
Маючи в минулому досвід і обливань і купань в холодній воді можу сказати, що на мене ці дії надавали тонізуючий ефект. І я був упевнений, що холодні занурення всім корисні, а хто не знає – просто ледачий 🙂
Але пізніше, спостерігаючи за історіями хвороб різних людей і за лікуванням їх у свого вчителя Юрія Миколайовича, я змінив точку зору. Ні. сам то я продовжую купатись в холодній воді, я просто перестав це радити всім іншим. Бо в кожного свій стан хребта і нервової системи.
Так як бачив багато страждань і погіршень ситуації з контакті з холодом, навіть короткочасним. Мій учитель сказав так:
“Все живе тягнеться тільки до тепла. Тепло це життя”. А на моє зауваження, що мовляв мені добре від купань взимку – він сказав, що все залежить від стану Нервової системи. Якщо вона затиснута – то тіло просто не справляється і людина хворіє.
Ось і вся відповідь. Тому людина з защемленою нервовою системою (підвивихи хребта) – сама відчуває – що лізти в ополонку йому не варто.
Я колись думав, що тим, хто боїться лізти в холодну воду не вистачає впевненості або сміливості або сили волі або чогось в цьому роді …
Іноді ми схильні видавати стан свого тіла за якесь нібито досягнення стану свідомості. Тим часом реальність простіша…