Сьогодні приснилось рідне місто Коломия. Я в будинку батьків, спочатку я розглядав попугаїв, і один з них перетворився на очах у фею. Феямені на руку сіла, маленька така, як в мультикахах.

А я собі думаю – але ж їх не існує!?..

А потім згадав, як нещодавно бачив дистанційне вправлення костей тазу, тому подумав – якщо таке буває, то все може бути, і сказав свою улюблену фразу цього року – “все можливо”.