Цікавий експеримент, я назвав його: НАМІР.
Я і Nataliia Pakhomova почали розвивати цікавий напрямок – робота з наміром.
Протягом тижня я діагностував кількох людей на своїх тренуваннях та пропонував тим, хто хотів на прийом ОМ – спробувати попрацювати з наміром через практику асан. Працюємо чітко за тестами – основні параметри, які легко діагностувати: перекіс тазу, зміщення ребер (а значить хребці теж у дисфункції).
У всіх досліджуваних вдалося через намір та звичайну ваджра-послідовність асан повністю усунути дисфункції. При цьому не застосовувалися окремі прийоми СОМ – лише стандартний набір моєї послідовності + намір.
Єдиний нюанс, який відзначив і я і Ната – тіло інструктора трохи сильніше нагрівається ніж зазвичай (але можливо, нагрівання, це просто випадковий збіг).
У другій частині експерименту я працював взагалі через аромамасло (троянди, Tatyana Lobanova, дякую за подарунок) – і теж таз та ребра стали на місце (знадобилось кілька секунд на експеримент). Але це поки що одиничний випадок, потрібно ще проводити дослідження.
Що потрібно для таких експериментів?
1. Вміння діагностувати. Це базова необхідність для розуміння – чи працюють ваші техніки. Запрошую на річний курс остеомеханіки хто хоче навчитись:
2. Довіра пацієнта та відкритість. Є підозра, що при скептицизмі НС пацієнта може саботувати зміни. Адже це працює (на мій погляд) саме через НС пацієнта.
3. Намір оператора. Як не дивно сильної концентрації не потрібно, це не дхарана. Намір потрібно просто створити і нейтрально ставитись до результату. Зацікавленість оператора може не дати результату. У нашому випадку нейтральність забезпечувалася тим, що ми знаємо – якби не вийшло цими методами – ми просто виправили б структуру пацієнтів остео механікою.
Можливості йоги по роботі з пацієнтами та практикуючими мають величезний потенціал, якщо задіяти намір та визнавати просвітлений потенціал розуму та початкове здоров’я тіла.
